Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (9) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Ліксунов О$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 14 Представлено документи з 1 до 14 |
|||
| 1. | 
Нікульніков П. І. Оцінка стану системи зсідання крові після операції з приводу аневризми черевної частини аорти [Електронний ресурс] / П. І. Нікульніков, О. В. Ліксунов, А. В. Ратушнюк, Е. В. Луговськой, І. М. Колеснікова, Л. М. Литвинова, О. П. Костюченко, Т. М. Чернишенко, О. В. Горницька, Т. М. Платонова // Клінічна хірургія. - 2012. - № 9. - С. 32-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2012_9_10 За даними аналізу стану системи гемостазу у пацієнтів за аневризми черевної частини аорти відзначено тенденцію до збільшення вмісту розчинного фібрину та D-димеру в плазмі крові після операції та зменшення цих показників на 3 добу. Вміст зазначених маркерів залежить від розмірів аневризми, наявності фібринових депозитів, строків від появи клінічних ознак до призначення відповідної терапії та застосування антикоагулянтів. Інформація про кореляцію між вмістом D-димеру та розчинного фібрину в динаміці лікування важлива для визначення ступеня активації системи зсідання крові пацієнтів та прогнозування тромботичних ускладнень. | ||
| 2. | 
Нікульніков П. І. Профілактика неврологічних ускладнень у хворих оперованих з приводу критичної ішемії нижніх кінцівок [Електронний ресурс] / П. І. Нікульніков, А. В. Ратушнюк, А. О. Гуч, О. В. Ліксунов, О. Л. Бабій, Н. Р. Присяжна // Харківська хірургічна школа. - 2012. - № 1. - С. 120-122. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khkhsh_2012_1_26 | ||
| 3. | 
Нікульніков П. І. Досвід хірургічного лікування каротидних парагангліом [Електронний ресурс] / П. І. Нікульніков, А. В. Ратушнюк, О. В. Ліксунов, О. Л. Бабій // Сучасні медичні технології. - 2011. - № 3-4. - С. 298-299. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Smt_2011_3-4_72 | ||
| 4. | 
Гомоляко І. В. Стан системи нейтрофільних гранулоцитів як чинник ризику післяопераційних ускладнень при аневризмах черевної аорти [Електронний ресурс] / І. В. Гомоляко, П. І. Нікульніков, О. В. Ліксунов, Т. О. Дубович, Н. Є. Клочкова, А. В. Ратушнюк // Серце і судини. - 2015. - № 3. - С. 80-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2015_3_9 Мета роботи - вивчити стан системи нейтрофільних гранулоцитів (НГ) у хворих з аневризмою черевної аорти (АЧА) з ускладненим і неускладненим післяопераційним періодом. Проведено ретроспективний аналіз стану системи НГ у 44-х хворих з АЧА, госпіталізованих у клініку для планового хірургічного лікування. Сформовано 2 групи спостереження: I група - хворі з тяжкими, летальними ускладненнями - тромбозом мезентеріальних судин із некрозом кишечника; II група - хворі з неускладненим перебігом післяопераційного періоду. Група порівняння - клінічно здорові особи віком від 45-ти до 65-ти років. З'ясовано, що пацієнти з АЧА в передопераційний період мають різний ступінь ушкодження системи НГ, що впливає на подальший перебіг захворювання. У I групі ушкодження системи НГ I, IV і V ступеня відзначено у 60 % хворих, у II групі - лише в 14,7 %. Висновки: ступінь ушкодження системи НГ визначає ризик виникнення ускладнень. Одержані результати свідчать про доцільність визначення ступеня ушкодження системи НГ з діагностичною і прогностичною метою для виявлення хворих із підвищеним ризиком виникнення післяопераційних ускладнень. | ||
| 5. | 
Ліксунов О. В. Удосконалення методів хірургічного лікування у хворих з інфраренальною аневризмою черевної частини аорти [Електронний ресурс] / О. В. Ліксунов, П. І. Нікульніков, А. В. Ратушнюк // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2017. - Т. 21, № 2. - С. 424-428. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2017_21_2_13 | ||
| 6. |
Нікульніков П. І. Досвід хірургічного лікування пацієнтів з поєднаним атеросклеротичним ураженням коронарних та сонних артерій [Електронний ресурс] / П. І. Нікульніков, А. В. Габрієлян, А. В. Ратушнюк, В. В. Белейович, О. Л. Бабій, О. В. Ліксунов, А. В. Гоменюк // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2017. - Т. 21, № 2. - С. 445-447. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2017_21_2_18 Мета роботи - поліпшити результати лікування пацієнтів з аневризмою черевного відділу аорти (АЧВА) шляхом зменшення ризику виникнення неврологічних ускладнень. За період з 2001 до 2018 рр. ультразвукове дуплексне сканування проведено 847 пацієнтам, які звернулися до відділу хірургії магістральних судин Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова НАМН України з приводу АЧВА. У 84 (9,9 %) хворих виявлено супутній стеноз внутрішньої сонної артерії (ВСА) понад 75 %. Середній вік пацієнтів становив (61,3 +- 2,7) року. Серед хворих переважали чоловіки (78 (92,9 %)). Усім хворим проведено комплексне обстеження. Одномоментну каротидну ендартеректомію та резекцію АЧВА з протезуванням проведено 25 (29,8 %) хворим, етапну каротидну ендартеректомію з виконанням другим етапом реконструкції за АЧВА - 24 (28,6 %), етапну резекцію АЧВА з виконанням другим етапом реваскуляризації сонних артерій - 16 (19,1 %). У 7 (8,3 %) хворих з поєднанням стенозу ВСА, АЧВА й облітеруючого ураження магістральних артерій нижніх кінцівок (МАНК) проведено двоетапне втручання, першим етапом виконали втручання на сонних артеріях, другим (у термін від 3 до 7 діб) - реконструкцію черевної аорти та МАНК. У 7 (8,3 %) хворих із супутнім ураженням коронарних артерій здійснили двохетапні втручання з першочерговою симультантною реваскуляризацією сонних та коронарних артерій, у 5 (6,0 %) - трьохетапну реконструкцію у такій послідовності: каротидна ендартеректомія, аорто-коронарне шунтування, реконструкція черевної аорти. Не було жодного випадку порушення мозкового кровообігу в пацієнтів, яким виконували першочергову реваскуляризацію сонних артерій (симультантну чи етапну). У групі хворих, яким проведено втручання на черевній аорті без урахування каротидної та коронарної патології, в 1 пацієнта під час втручання на аорті розвинувся ішемічний інсульт з летальним наслідком. Ще в 1 пацієнта виник інфаркт міокарда в першу післяопераційну добу. Загальний рівень неврологічних ускладнень - 1,2 %. Тривалість госпіталізації становила (11,7 +- 0,7) доби у пацієнтів із симультантними втручаннями та (19,5 +- 0,6) доби після етапних втручань, перебування у відділенні інтенсивної терапії - відповідно (2,1 +- 0,3) і (4,3 +- 0,5) доби. Висновки: з огляду на поліваскулярний характер атеросклеротичних уражень у разі планування втручань за АЧ ВА необхідне скринінгове обстеження навіть клінічно неманіфестних артеріальних басейнів (сонні, коронарні артерії, МАНК). Перед реконструкцією АЧВА слід насамперед виконати реваскуляризацію сонних артерій (симптомні стенози понад 75 %, асимптомні ембологенні стенози). Більш прийнятною є методика симультантного втручання на сонних артеріях та черевній аорті за зваженої оцінки ризиків та обсягу втручання на аорті. | ||
| 7. |
Усенко О. Ю. Операція Whipple з резекцією ворітної/верхньої брижової вени без реконструкції судин з приводу пухлинного тромбозу судин системи ворітної вени [Електронний ресурс] / О. Ю. Усенко, М. Ю. Ничитайло, О. І. Литвин, М. С. Загрійчук, О. В. Ліксунов, Я. В. Романів, М. В. Різник // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 1. - С. 9-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2018_1_4 Наведено досвід виконання панкреатодуоденальної резекції (ПДР) з резекцією та повним перев'язуванням верхньої брижової (ВБВ) чи ворітної (ВВ) вени у 4 хворих з приводу повної оклюзії пухлиною головки та гачкоподібного відростка підшлункової залози (ПЗ) судин системи ВВ. За період з 2015 по 2017 рр. оперовані 4 пацієнта з приводу пухлини правого анатомо-хірургічного сегмента ПЗ з інвазією пухлини у ВВ/ВБВ з повним (відсутність кровотоку) або субкомпенсованим (понад 80 %) тромбозом цих судин. У 3 хворих під час ПДР не виконували реконструкцію судин, дистальний кінець ВБВ зашитий наглухо. В одного хворого сформований циркулярний венозний анастомоз кінець у кінець між ВВ та розширеною колатеральною веною, що відходила від ВБВ. Тривалість операції становила в середньому (390 +- 47) хв, післяопераційного періоду (18 +- 4,2) дня, летальність - 25 % (померла одна хвора). Висновки: ПДР з повним перев'язуванням ВБВ без формування судинного анастомозу за її оклюзії пухлиною безпечна і можлива у ретельно відібраних пацієнтів. | ||
| 8. | 
Нікульніков П. І. Досвід хірургічного лікування пацієнтів з аневризмою черевного відділу аорти та поєднаним ураженням сонних артерій [Електронний ресурс] / П. І. Нікульніков, А. В. Ратушнюк, О. В. Ліксунов, О. Л. Бабій, А. В. Гоменюк // Хірургія України. - 2018. - № 4. - С. 7-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2018_4_3 Мета роботи - поліпшити результати лікування пацієнтів з аневризмою черевного відділу аорти (АЧВА) шляхом зменшення ризику виникнення неврологічних ускладнень. За період з 2001 до 2018 рр. ультразвукове дуплексне сканування проведено 847 пацієнтам, які звернулися до відділу хірургії магістральних судин Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова НАМН України з приводу АЧВА. У 84 (9,9 %) хворих виявлено супутній стеноз внутрішньої сонної артерії (ВСА) понад 75 %. Середній вік пацієнтів становив (61,3 +- 2,7) року. Серед хворих переважали чоловіки (78 (92,9 %)). Усім хворим проведено комплексне обстеження. Одномоментну каротидну ендартеректомію та резекцію АЧВА з протезуванням проведено 25 (29,8 %) хворим, етапну каротидну ендартеректомію з виконанням другим етапом реконструкції за АЧВА - 24 (28,6 %), етапну резекцію АЧВА з виконанням другим етапом реваскуляризації сонних артерій - 16 (19,1 %). У 7 (8,3 %) хворих з поєднанням стенозу ВСА, АЧВА й облітеруючого ураження магістральних артерій нижніх кінцівок (МАНК) проведено двоетапне втручання, першим етапом виконали втручання на сонних артеріях, другим (у термін від 3 до 7 діб) - реконструкцію черевної аорти та МАНК. У 7 (8,3 %) хворих із супутнім ураженням коронарних артерій здійснили двохетапні втручання з першочерговою симультантною реваскуляризацією сонних та коронарних артерій, у 5 (6,0 %) - трьохетапну реконструкцію у такій послідовності: каротидна ендартеректомія, аорто-коронарне шунтування, реконструкція черевної аорти. Не було жодного випадку порушення мозкового кровообігу в пацієнтів, яким виконували першочергову реваскуляризацію сонних артерій (симультантну чи етапну). У групі хворих, яким проведено втручання на черевній аорті без урахування каротидної та коронарної патології, в 1 пацієнта під час втручання на аорті розвинувся ішемічний інсульт з летальним наслідком. Ще в 1 пацієнта виник інфаркт міокарда в першу післяопераційну добу. Загальний рівень неврологічних ускладнень - 1,2 %. Тривалість госпіталізації становила (11,7 +- 0,7) доби у пацієнтів із симультантними втручаннями та (19,5 +- 0,6) доби після етапних втручань, перебування у відділенні інтенсивної терапії - відповідно (2,1 +- 0,3) і (4,3 +- 0,5) доби. Висновки: з огляду на поліваскулярний характер атеросклеротичних уражень у разі планування втручань за АЧ ВА необхідне скринінгове обстеження навіть клінічно неманіфестних артеріальних басейнів (сонні, коронарні артерії, МАНК). Перед реконструкцією АЧВА слід насамперед виконати реваскуляризацію сонних артерій (симптомні стенози понад 75 %, асимптомні ембологенні стенози). Більш прийнятною є методика симультантного втручання на сонних артеріях та черевній аорті за зваженої оцінки ризиків та обсягу втручання на аорті. | ||
| 9. | 
Нікульніков П. І. Досвід лікування хибних аневризм анастомозів після реконструктивних втручань на аорто-стегновому сегменті у пацієнтів з цукровим діабетом [Електронний ресурс] / П. І. Нікульніков, О. В. Ліксунов, А. В. Ратушнюк, В. Л. Северин, А. Г. Бічер, Н. А. Буряк, І. Б. Бура // Clinical endocrinology and endocrine surgery. - 2021. - № 1. - С. 37-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2021_1_6 Мета роботи - проаналізувати та поліпшити результати лікування хворих на цукровий діабет (ЦД) з хибними аневризмами анастомозів (ХАА) після реконструктивних втручань на аорто-стегновому сегменті, проаналізувати результати діагностичних обстежень у 79 хворих з 93 ХАА та оцінити критерії ускладнення з боку рани (гематоми, інфільтрат), прохідність шунтів, наявність кровотечі, інфаркту, нсульту. Серед хворих було 75 (94,9 %) чоловіків 4 (5,1 %) жінки віком 40 - 75 років (середній вік - <$E58,4~symbol С~2,9>) року). Прооперовано з приводу атеросклеротичних уражень судин таза і нижніх кінцівок 69 (87,3 %) пацієнтів, з них 43 (54,4 %) хворих на ЦД, 3 (3,8 %) - з приводу аневризми черевної частини аорти, 4 (5,1 %) - після травми судин, 3 (3,8 %) - з приводу неспецифічного аортоартеріїту. Загалом 79 хворим виконано 93 реконструктивні втручання. Відсутність патологічних змін в ділянці проксимального анастомозу і наявність адекватних шляхів відтоку в більшості випадків надають змогу обмежитись реконструкцією дистального анастомозу. Час появи клінічних симптомів (болючість, наявність пульсуючого утворення), які надають підставу запідозрити виникнення ХАА, становив від 8 днів до 19 років: у 15 пацієнтів - менше 1 року, у 59 - до 10 років, у 5 - до 20 років. Середній термін утворення ХАА після операції - 62,5 міс. Висновки: рання діагностика та хірургічна тактика за ХАА у хворих на ЦД надають змогу запобігти розвитку ускладнень і поліпшити результати хірургічного лікування. Оптимальним видом операції за ХАА є їх усунення з повторним протезуванням ураженого сегмента, що надає змогу зберегти кінцівку та життя хворого. Використання сучасних фармакологічних засобів надає змогу зменшити прогресування атеросклерозу, що є головною причиною розвитку ХАА. Необхідний динамічний ультразвуковий контроль за хворими, які перенесли реконструктивні судинні операції. | ||
| 10. |
Нікульніков П. І. Пенетруючі виразки абдомінальної аорти, ускладнені розривом [Електронний ресурс] / П. І. Нікульніков, О. В. Ліксунов, А. В. Ратушнюк, А. О. Данилець, А. Г. Бічер, А. В. Гоменюк, Д. О. Ліксунов, Є. С. Сікаленко // Клінічна хірургія. - 2022. - Т. 89, № 5-6. - С. 51-52. | ||
| 11. |
Нікульніков П. І. Лікування аневризм вісцеральних артерій [Електронний ресурс] / П. І. Нікульніков, С. М. Фуркало, А. В. Ратушнюк, О. В. Ліксунов, А. О. Данилець, О. А. Нагребецький, О. Л. Бабій, В. Л. Северин, А. І. Яценко, А. Г. Бічер // Клінічна хірургія. - 2022. - Т. 89, № 5-6. - С. 54-55. | ||
| 12. |
Нікульніков П. І. Досвід лікування хворих з тромбозом глибоких вен [Електронний ресурс] / П. І. Нікульніков, О. В. Ліксунов, А. В. Ратушнюк // Український журнал клінічної хірургії. - 2023. - Т. 90, № 3. - С. 25-26. | ||
| 13. |
Нікульніков П. І. Тактика лікування пацієнтів з аневризмами клубових артерій [Електронний ресурс] / П. І. Нікульніков, О. В. Ліксунов, А. В. Ратушнюк, Д. О. Ліксунов // Український журнал клінічної хірургії. - 2023. - Т. 90, № 3. - С. 27. | ||
| 14. |
Нікульніков П. Еверсійна каротидна ендартеректомія. Нестандартні ситуації та шляхи їх вирішення [Електронний ресурс] / П. Нікульніков, А. Ратушнюк, О. Ліксунов, Н. Присяжна, О. Бабій, А. Гоменюк // Український журнал клінічної хірургії. - 2023. - Т. 90, № 3. - С. 28. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |